Индивидуализация субъектов предпринимательской деятельности

Актуальність теми дослідження зумовлена потребою провести повний та ґрунтовний науковий аналіз положень Цивільного кодексу (далі ЦК) України 2003 р. про засоби індивідуалізації юридичних осіб з урахуванням особливостей юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, встановити порядок реалізації відповідних правових норм, визначити тенденції та перспективи подальшого розвитку цивільного законодавства про засоби індивідуалізації суб’єктів підприємницької діяльності — юридичних осіб. З розвитком ринкових відносин в Україні усе більше значення приділяється таким об’єктам, як комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (товарні знаки, знаки обслуговування), географічні позначення (найменування місць походження товарів) тощо. Це пов’язано з тенденціями щодо створення рівних умов господарювання для різних типів товаровласників та товаровиробників, впровадження конкурентних засад їхньої діяльності та підвищення відповідальності за її результати, з необхідністю насичення ринку безпечними для споживання товарами й послугами для задоволення потреб населення. Ці чинники спричиняють розробку належного дієвого правового механізму, що забезпечував би індивідуалізацію товаровласників, товаровиробників, а також товарів і послуг. Раніше, за умов панування державної власності, відсутності конкуренції на товарному ринку, турбота про індивідуалізацію виробників і товарів, що випускаються ними, була практично непотрібною. Наслідком цього стала незначна кількість зареєстрованих індивідуальних знаків охорони, практична відсутність спорів про порушення прав на них, а відтак – слабка теоретична розробка проблем, пов’язаних із індивідуалізацією учасників цивільних правовідносин.

На полный экран



Добавить комментарий